Фото: ілюстративне

Провокаційні обстріли, використання важкого озброєння, нагнітання антиукраїнських настроїв у російських та окупаційних медіа. Від початку року Росія активізувалася на Донбасі.

Починаючи з січня поточного року, ситуація з обстрілами, в тому числі, із застосуванням заборонених мінськими домовленостями видів озброєння, на лінії зіткнення у Луганській та Донецькій областях поступово загострювалася. Особливо помітним загострення стало у лютому 2021 року. Про такий стан речей свідчить і кількість втрат  серед особового складу сил ООС. Так за перші 2 місяці 2021 року загинули 24 військових. Слід зазначити, що у 2020 за п’ять місяців перемир’я загинуло 4 і було поранено 15 військових. У лютому 2021 року, згідно даних Штабу ООС,  кількість порушень режиму тиші збільшилася до 180 (тобто втричі у порівнянні з серпнем 2020 року), та була найвищою з моменту початку перемир’я. У перші тижні березня інтенсивність обстрілів тільки зростала. 

Уже 3 березня так звана Народна міліція ДНР опублікувала офіційну заяву представника цього формування, у якій йдеться про те, що керівництво даного незаконного збройного формування віднині надає дозвіл своїм підрозділам наносити попереджувальні удари по позиціях сил ООС. Таким чином, окупанти більше не намагаються прикривати свої обстріли підконтрольної Україні території необхідністю ведення вогню у відповідь і фактично вийшли з режиму перемир’я.

З цього моменту кількість та інтенсивність обстрілів бойовиками підконтрольної Україні території суттєво зросла у порівнянні з попереднім періодом. До того ж, незаконні збройні формування, контрольовані Російською Федерацією, почали частіше використовувати для обстрілів важкі види озброєння, зокрема, міномети. Ми опитали жителів прифронтових міст та селищ вздовж всієї лінії розмежування щоб дізнатися як змінилася безпекова ситуація у останні тижні. За словами місцевих мешканців, майже на всіх ключових ділянках фронту спостерігається зростання інтенсивності бойових дій.

Так, 4 березня 2021 року бойовики використовували 120-мм міномет поблизу селища Водяне у Донецькій обл. З великокаліберних кулеметів бойовики стріляли цієї доби в районі Пісків, а також обстрілювали з протитанкових гранатометів українські позиції поблизу Павлополя.

За даними нашого джерела у селищі Новотошківка  (Луганська обл.), 4 березня біля цього населеного пункту відбувалися інтенсивні бойові дії. Також місцеві мешканці відзначають, що останніми тижнями почастішало потрапляння великокаліберних боєприпасів поблизу околиць селища в кількох сотнях метрів від будівель в напрямку траси на м. Кадіївка. Обстріли ведуться як вдень, так і вночі, зокрема, 11 березня їх спостерігали вчергове.

В районі Торецька (Донецька обл.)  певне загострення на лінії зіткнення почалося наприкінці лютого. Місцеві мешканці зазначають, що під час активізації обстрілів, яка тривала кілька днів, починаючи з 20 лютого, кілька боєприпасів поцілило на територію селища Новгородське, біля Торецька.

5 березня снайпер бойовиків важко поранив українського військовослужбовця поблизу міста Мар’їнка у Донецькій обл. Наступної доби, 6 березня,  в районі Мар’їнки, а також, поблизу Пісків і Павлополя, бойовики використовували великокаліберні кулемети та гранатомети різних систем.

Біля Широкиного на Донеччині 5 березня російські проксі гатили з РПГ та крупнокаліберних кулеметів. Також у цей день, за даними Штабу ООС, окупаційні війська використовували  неприцільний вогонь із підствольного гранатомету поблизу Авдіївки у Донецькій обл. Жителі Авдіївки, з якими нам вдалося поспілкуватися, зазначають, що 5 та 6 березня околиці міста піддалися обстрілу із використанням важкого озброєння. Також штаб ООС повідомляє, що в районі цього населеного пункту 7 березня НЗФ використовували міномети 82-го та 120-го калібру.

7 березня 82-мм міномет та станковий протитанковий гранатомет бойовиків працювали також в районі селища Лебединське.

Про обстріли 5-6 березня околиць Опитного, також із використанням боєприпасів великого калібру, нас проінформував один із місцевих мешканців. Штаб ООС зазначає, що цієї доби бойовики обстрілювали Опитне із застосуванням заборонених мінськими домовленостями мінометів калібром 120 мм. та 82 мм., а 7 березня використовували в цьому районі для обстрілів підствольний гранатомет.

Крім того, Міномети 120 мм. та 82 мм калібру НЗФ використовували 6 березня під час обстрілів Водяного, що на Приазов’ї. 8 березня в районі цього населеного пункту бойовики також вели прицільний вогонь з гранатометів різних систем.

Біля Новолуганського, що на Донеччині, як інформують наші джерела з числа місцевих мешканців, 5 та 6 березня було чути вибухи великокаліберних боєприпасів неподалік від Тваринницького комплексу на околиці селища.

Починаючи з 8 березня 2021 року активізувалися дії бойовиків в районі міста Золоте на Луганщині. Цієї доби вони били по позиціях українських військових, використовуючи, окрім стрілецької зброї, гранатомети різних систем. Пожвавлення на даній ділянці фронту спостерігалося і у наступні дні, а у ніч з 9 на 10 березня НЗФ вже використали проти захисників Золотого міномети калібру 120 мм та 82 мм. Як повідомляють місцеві мешканці, цієї доби декілька мін впали на подвір’я містян. Одна з мін бойовиків поцілила у будинок директорки місцевої школи у Золотому-4, пошкодивши стіну, вибивши вікна та знищивши телевізор. На щастя, цього разу обійшлося без людських жертв. На відміну від обстрілу 24 лютого, коли на хуторі Вільний (околиця Золотого-4) від вибуху міни загинув 72-річний місцевий мешканець.

9 березня заборонені мінськими домовленностями міномети використовувалися на багатьох ділянках фронту у Донецькій та Луганській областях – в районі Красногорівки, Пісків, Новозванівки, Опитного та вищезгаданого Золотого-4. З гранатометів різних систем бойовики стріляли поблизу Пищевика та Залізного, а з великокаліберних кулеметів – поблизу Авдіївки. В районі селища Троїцьке, де також цієї доби бойовики гатили з гранатометів різних систем, було помічено облаштування ними інженерних позицій в напрямку вищезгаданого населеного пункту. А вже наступної доби бойовики продовжили тут провокаційні обстріли.

Продовжувалися обстріли українських позицій НЗФ і 10 березня. Біля Авдіївки та Водяного на Приазов’ї НЗФ стріляли з СПГ, а в районі населених пунктів Ломакине, Красногорівка та Мар’їнка – з гранатометів різних систем та кулеметів. Також цієї доби в районі селища Старогнатівка, що не Донеччині, внаслідок стрілецьких боїв між НЗФ та Збройними силами України, дістав несумісне з життям поранення військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил.

Таким чином, початок березня в зоні ООС ознаменувався помітним збільшенням активності незаконних збройних формувань, та суттєвим зростанням кількості порушень ними режиму перемир’я. Почастішало використання бойовиками важких видів озброєння, також вони активно використовують  безпілотні літальні апарати для коригування вогню артилерії та ведення розвідувальної діяльності (з початку місяця штаб ООС двічі доповідав про використання бойовиками БПЛА вздовж лінії зіткнення, у тому числі про перехоплення безпілотника, який стоїть на озброєнні ФСБ РФ). Крім того, згідно звітів СММ ОБСЄ від 5 та 8 березня 2021 року, спостерігачі все частіше знаходять заборонені види озброєння НЗФ за межами ліній відводу. 

Паралельно із військовими провокаціями та концентрацією техніки біля лінії зіткнення, окупаційні адміністрації оголосили загальний призов до лав незаконних збройних формувань – велика кількість мешканців тимчасово окупованих територій повідомляють про отриманні “повістки” до військоматів. Схожу тактику окупаційні сили використовувати й під час підготовки штурму Дебальцевського плацдарму у грудні 2014 – січні 2015 року – тоді введення на територію України регулярних частин російської армії теж маскувалося “мобілізацією місцевого населення до лав “народної міліції”.

Крім того у останні тижні спостерігається посилення пропагандистської роботи росіян як на тимчасово окупованих територіях сходу України, так і в самій Російській Федерації. Кількість матеріалів, які дискредитують дії Об’єднаних сил та в цілому політику українського уряду у “республіканських” та російських медіа та соціальних мережах бурхливо зростає. У цих дописах Об’єднані сили безпідставно звинувачуються у невмотивованих обстрілах контрольованих російськими проксі територій та підготовці до широкомасштабного наступу. В публічний простір масово вкидуються фейки про “закордонних інструкторів” та “натівські підрозділи”, які нібито масово стягуються до лінії розмежування. Основний меседж пропагандистських рупорів: “українська армія зриває перемир’я та готується до широкомасштабного наступу”. Ми знову спостерігаємо дискредитацію в очах російського суспільства українських військових та дегуманізацію українців, в цілому. Атмосфера, яка зараз створюється у російських медіа та контрольованих росіянами ЗМІ на тимчасово окупованих територіях, дуже подібна до інформаційного фону, який було створено напередодні російського вторгнення навесні 2014 року та наступальних операцій гібридних сил взимку 2014-2015 років.  

В той самий час, від безвідповідальних та вкрай небезпечних дій бойовиків страждає мирне населення прифронтових районів як підконтрольної, так і непідконтрольної територій. Дії незаконних збройних формувань створюють пряму загрозу їхньому життю, здоров’ю, а також їхній власності. Аналізуючи динаміку ситуації, можна припустити, що російська сторона налаштована на зрив процесу мирного врегулювання та використання сценаріїв військового загострення для тиску на українське політичне керівництво та західних партнерів України. Це в перспективі може вимагати від української влади не тільки внесення певних коректив у протоколи дій особового складу Об’єднаних сил, а і пошуку ефективних способів мінімізувати наслідки дій контрольованих Росією збройних формувань для мирного населення прифронтових територій по обидва боки лінії зіткнення.

Share