Благодійний фонд «Восток-SOS» доставив гуманітарну допомогу для 279 підопічних Білицького будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, що складається з продуктів харчування та засобів гігієни. Цей заклад не розташований біля самої лінії фронту, та про війну тут знають як переселенці, так і персонал.
Будинок-інтернат складається з двох жилих корпусів, в складі яких є актовий зал, кімната дозвілля, лікувально-фізкультурний кабінет, а також кімнати для підопічних. В штаті інтернату крім звичайного персоналу є також психолог і соціальні працівники, які в період активних бойових дій прийняли на себе важкий тягар реабілітації підопічних, переселених з нині непідконтрольних територій України. Переселенці, які живуть в цьому інтернаті, потрапляли до нього найрізноманітнішими шляхами, крім того, що їх переміщували силами департаменту, деяких привозили волонтери та військові. Вони і ж брали на себе відповідальність за переміщених осіб – час від часу привозили продукти харчування чи ще якісь потрібні речи. На сьогоднішній день інтернат приймає 60 переселенців, які, за словами персоналу, отримали настільки радужний прийом, що починають вважати інтернат своїм домом. І для цього є багато причин. Починаючи від цілодобового медичного нагляду, активно проваджуваної реабілітації, якісної роботи психологічної служби і соціальної роботи, закінчуючи цілісним підходом до опіки над людьми, врахування не тільки фізично медикаментозних потреб підопічних, але й емоційних та психологічних.
“Наразі в стінах інтернату царює спокій, після пережитого в минулому, заклад поступово прийшов до свого спокійного розміреного життя. Переселенці призвичаюються до нового дому. Департамент забезпечує необхідний мінімум. Сама будівля інтернату утеплена ще в минулі роки згідно з Кіотським протоколом, готова до зимового періоду, а місцева кочегарка готова запустити опалення за потреби” – розказують працівники.
Та для установи працює трансформатор, який вже мав скінчити своє життя. Його взяло на себе відповідальність замінити обласне управління труда і соціального захисту населення.
Віддаленість протезувальних організацій – також одна з невирішених проблем. Не вистачає підгузків для дорослих, бо згідно норм забезпечення подібних закладів, які були складені ще в 80-ті роки, підгузки не потрапляють до бюджету. 21-е сторіччя вже як-ні-як, і пелюшки мали б трохи застаріти… Тому особливе прохання до благодійних організацій і, звичайно, самої держави – це забезпечення підгузками.
Гуманітарна допомога стала можливою завдяки проекту «Покращення умов життя внутрішньо переміщених осіб і населення, яке постраждало від конфлікту в Україні», який виконується «Благодійним фондом «Восток-SOS» і міжнародною організацією «Diakonie Katastrophenhilfe» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
