Вероніка – внутрішньо переміщена особа із Сєвєродонецька. У травні 2022 року дівчина планувала закінчити школу та вступити в університет, проте війна змінила її долю. Від перших днів повномасштабного вторгнення російські окупанти обстрілювали Сєвєродонецьк з авіації та артилерії. Упродовж 17 днів Вероніка переховувалася в бомбосховищі разом зі своєю бабусею.
«5 березня ворожий снаряд зруйнував нашу квартиру. У ній знаходився мій хлопець, його мати, брат і вітчим. Хлопець не встиг сховатися в коридорі, у нього влучив уламок. Всі лікарні були переповнені пораненими, швидка не приїжджала через обстріли. Доводилося обробляти рану самотужки, але вона загноїлася», – згадала Вероніка.
Дівчина пам’ятає, що над містом постійно літали російські квадрокоптери та коригували вогонь градів. Коли люди виходили з бомбосховищ, їх накривали касетні снаряди. Перша спроба евакуюватися з міста була невдалою, Вероніка потрапила під артилерійський обстріл.
18 березня дівчині вдалося евакуюватися з Сєвєродонецька. Перші три авто, що виїжджали із міста під білими прапорами, були обстріляні. Разом із бабусею Вероніка доїхала до Дніпра, звідти – за кордон. У жовтні дівчина повернулася до Києва. Її пораненого хлопця вдалося врятувати в Рівному. Він пройшов реабілітацію, вже навчається та працює.
Мама Вероніки разом із молодшою сестрою тривалий час знаходилася в умовах окупації неподалік Маріуполя. Від початку повномасштабної війни вони не могли виїхати через обстріли евакуаційних колон.
«Телефонні розмови постійно прослуховували росіяни. Потім вони телефонували мені, погрожували вбити маму та сестру, якщо я не передам інформацію щодо розташування підрозділів ЗСУ», – розповіла Вероніка.
Наразі її родина виїхала в Херсон, а вже влітку дівчина планує вступити у ВНЗ.
У травні Благодійний фонд «Восток SOS» передав Вероніці продуктовий набір.
Діяльність відбувається за підтримки Diakonie Katastrophenhilfe в межах проєкту «Допомога постраждалому внаслідок війни населенню в Україні в зимових умовах».
