Підбиваємо підсумки 6го Фестивалю думок. Цьогоріч він складався з двох частин, онлайн та оффлайн. Відбулись п’ять онлайнів, де говорили про молодь, театр, історію, суспільство та пропаганду. Остання дискусія була німецькою мовою для жителів Німеччини.
Кожна з онлайн дискусій була відкрита для запитань та висловлювань власних думок. Чотири дні ми спілкувались, дискутували, ділились досвідом. Надзвичайний досвід зустрічей в єдиному онлайн просторі, де кожен зміг отримати задоволення від дискусій. Запрошуємо згадати або вперше подивитися усі п’ять тем:
5 вересня – “Молодь і війна: як страх перетворити на силу?”
6 вересня – “Чому і кому потрібен театр під час війни?”
7 вересня – “Чому після Пушкіна приходять “пушки”?”
8 вересня – “Луганське перекотиполе. Люди, яких втрачав степовий край”
8 вересня – „Volksrepubliken“? „Ukrainekrieg“?: Wie Narrative des Kremls deutschsprachige Medien prägen
Загалом онлайн дискусії відвідали на платформі ZOOM 180 учасників та учасниць, за трансляціями на YouTube стежили 672 людини.
10 вересня відбувся Фестиваль думок наживо в місті Дніпро. Це були три дискусії та арт-терапія, символічно, що всі вони відбулися в укритті.
Це виклик, який вдалося втілити в життя завдяки численним проханням постійних учасників Фестивалей думок. Традиційне для Фесту місто Сєвєродонецьк, на жаль, тимчасово окуповане, але жителі Луганщини продовжують свої активності на інших територіях, тому ми й вирішили принамні цьогоріч перенести фестиваль до Дніпра, де на майданчику Фесту зустрілись старі друзі та вперше особисто ознайомились з форматом Фестивалю нові учасники.
Протягом дня, 81 учасник зміг поділитися своїми думками на дискусіях: “Гості або нові мешканці? Як адаптуватися переселенцям в нових громадах”, “Воєнні злочини росії: чи можливо задокументувати все?”, “Чи можливо забезпечити право на освіту в умовах війни?”. А також помалювати на Арт-терапії “Яскраві фарби для душі”.
“Цьогорічний Фестиваль, показав, що українці налаштовані будувати плани, творити культурні події, удосконалювати освіту навіть під час війни. Нам неймовірно пощастило мати такий звичний та рідний для багатьох, майданчик для обміну думками, як наш Фест. Новий досвід проведення Фестивалю в укритті, враховуючи всі безпекові питання та можливі виклики, дає надію на те, що майбутні Фестивалі думок будуть ще яскравіші. Майже кожного року, в день Фестивалю відбуваються якісь дуже світлі події. Наприклад колись, 7 вересня 2019 року, звільнили бранців Кремля. А цьогоріч, новини про контрнаступ та звільнення наших територій дали надію на те, що наступний Фестиваль ми проведемо в Луганську або в Криму”, – поділилась організаторка Фестивалю думок Кішенко Юлія.
Дуже дякуємо за співпрацю на цьогорічному фестивалі, нашим партнерам. Адже разом ми зробили непростий Фестиваль думок підчас війни, який допоміг обмінятися емоціями та дійсно дати змогу побачити надію на краще.
Дякуємо за онлайн дискусії Українсько-данському молодіжному дому, Школі театру пригноблених, Галузевому державному архіву Українського інституту національної пам’яті (Архів національної пам’яті), Libereco – partnership for human rights.
Безмежна подяка партнерам за організацію оффлайн Фестивалю в Дніпрі, а саме Українській Гельсінській спілці з прав людини, Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара та нашим незмінним партнерам Посольству Естонії в Україні.
Організатори «Фестивалю думок» Благодійний фонд «Схід SOS» в партнерстві з естонською організацією MTÜ Mondo та при фінансовій підтримці ESTDEV – Estonian Centre for International Development
Фотограф: Bohdan Tartynskykh
