“Право застосовувати зброю, затримувати, перевіряти документи не тільки тих, хто вчиняє правопорушення, але й тих, хто “перешкоджає виконанню вимог”. Наявність таких повноважень у купі із правом обмежувати або забороняти рух транспорту, проникати в житлові будинки та інші приміщення, використовувати транспортні засоби громадян є передумовою для зловживань та перевищення повноважень”, – заявила виконавча директорка благодійного фонду “Восток SOS” Олександра Дворецька.
(зліва-направо) Михайло Чаплига, Дарина Толкач, Олександра Дворецька, Олена Луньова. Фото: Антон Лисенко
За словами експертки Центру інформації про права людини Олени Луньової, ініційований президентом законопроект спочатку мав переважно політичний характер – документ декларував той факт, що Росія є державою-агресором, а частина території Луганської та Донецької областей – окупованою. Втім під час доопрацювання Комітетом з питань національної безпеки і оборони текст проекту закону зазнав значних змін.
Зокрема, законопроект наділяє військових, правоохоронців та інших осіб, що пов’язані з питаннями оборони та нацбезпеки, широким колом повноважень без будь-якого ефективного механізму контролю.
За словами координаторки адвокації БФ “Право на захист” Дарини Толкач, однією з найбільш неоднозначних норм, прописаних в законі, є необхідність отримання спеціального дозволу для перебування на поки що конкретно невизначеній території, де здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони.
Отримати дозвіл можна буде в командувача об’єднаних сил, що, на думку експертки, призведе до суттєвого обмеження свободи пересування цивільних та представників гуманітарних організацій, які допомагають людям, що живуть у близькості до лінії зіткнення. Наразі у “сірій зоні” вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей проживає не менше 800 тисяч осіб.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига додав, що в тексті законопроекту є багато суперечностей з Конституцією. Зокрема незрозумілий термін, який фактично є замінником “військовому стану”.
“Тобто, якщо закон ухвалять, буде запроваджений військовий стан без відповідної процедури – держава зможе обмежувати права громадян як при воєнному стані, але виконувати свої обов’язки буде як у мирний час”, – підкреслив він.
Правозахисниці також звернули увагу на те, що парламентарі пропонують внести зміни і до закону про контррозвідувальну діяльність. Зокрема, СБУ може отримати право прослуховувати телефонні розмови, перевіряти електрону пошту та профілі в соцмережах будь-якої особи з метою отримання “попереджувальної інформації” про загрозу вчинення терористичного акту. Такі повноваження будуть розповсюджуватись не тільки на території Донбасу, але й на всю країну.
Фахівці переконані, що проект закону має бути компромісом між державою, правозахисниками, представниками громадянського суспільства та людьми, яких він стосується безпосередньо.
З детальним аналізом законопроекту можна ознайомитись за посиланням.
Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада планує розглянути у другому читанні президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу.
Документ визначає окремі території в Донецькій та Луганській областях окупованими. Кордон окупованих територій має визначати Міноборони за поданням Генштабу. За громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях.
У випадку введення воєнного стану в окремих районах Донецької та Луганської областей та введення воєнної адміністрації, припиняються повноваження обласної, районних і сільських рад на цих територіях.
Раніше правозахисники вимагали від Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони допрацювати законопроект про реінтеграцію Донбасу із залученням представників громадського суспільства, правозахисних, гуманітарних організацій та агентств ООН. На їхню думку, в документі залишаються статті, що можуть призвести до порушень прав людини.
