Президенту України Володимиру Зеленському

Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову

Керівникам фракцій Верховної Ради України

Голові фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії

Голові фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Юлії Тимошенко

Головам фракції політичної партії “Європейська солідарність” Ірині Геращенко та Артуру Герасимову

Голові фракції політичної партії “Голос” Ярославу Железняку

Народним депутатам

Прем’єр-міністру Денису Шмигалю

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ 

ПРО РОЗБЛОКУВАННЯ СПРАВ МАЙДАНУ

(заочне засудження)

28 грудня 2019 року за прямої вказівки президента Володимира Зеленського було завдано нищівного удару по головній справі Майдану щодо розстрілу протестувальників на вул. Інститутській 20.02.2020 р., яка перебувала на фінальній стадії розгляду. А саме – з грубим порушенням Кримінального процесуального кодексу було змінено запобіжні заходи обвинуваченим для їхнього обміну. Це було зроблено до вироку, який всі очікували вже за кілька місяців. Троє з п’яти обвинувачених за рік так і не повернулися в Україну.

Після цього неодноразово влада і безпосередньо Президент обіцяли довести цю справу до кінця, незважаючи на фізичну відсутність обвинувачених, зокрема – вирішення проблеми заочного засудження. Проте за рік не було навіть зареєстровано жодного законопроєекту, який вирішує проблему.

20 жовтня 2020 року у справі про вбивства на вул. Інститутській суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених “беркутівців” Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського і після цього зупинив провадження щодо них.

В ухвалі зазначено, що згідно зі ст. 323 КПК провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) можливо за умови, що він переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Обвинувачені вважаються оголошеними в міжнародний розшук з дня прийняття компетентним органом міжнародної юрисдикції відповідного рішення про оголошення такого розшуку.

Аналогічної позиції дотримується більшість судів, чітко пов’язуючи здійснення розшуку особи органом міжнародної юрисдикції, зазвичай “Інтерполом”, із можливістю судового процесу за відсутності обвинуваченого.

Є очевидним, що міжнародним визнається розшук, який здійснюється поза межами держави – ініціатора. Суть такого розшуку полягає у здійсненні органами міжнародної юрисдикції комплексу розшукових дій за межами території держави, де було вчинено діяння, що містить ознаки злочину. Законодавець абсолютно логічно акцентує увагу виключно на міжнародному характері розшуку саме в тих випадках, коли ризик свавільного обмеження прав і свобод особи (у даному випадку доступ до правосуддя) повинен бути повністю розвіяний авторитетом запобіжників міжнародної юрисдикції. У противному випадку таке виокремлення міжнародного розшуку як виду в національному законодавстві було б зайвим“, – йдеться в ухвалі Святошинського районного суду Києва від 20 жовтня 2020 року у справі про вбивства на Інститутській. 

Також загальновідомо, що Інтерпол не оголошує в розшук обвинувачених правоохоронців і високопосадовців у справах Євромайдану. Аналогічно цей орган не оголошує у міжнародний розшук фігурантів воєнних злочинів, вчинених окупантами на Донбасі та в Криму, посилаючись при цьому на ст. 3 свого Статуту (заборона втручання в політичну, військову діяльність). За сім років Інтерпол не оголосив в міжнародний розшук жодного правоохоронця, жодного високопосадовця у справах Майдану, жодного підозрюваного у воєнних злочинах під час агресії РФ до України. Всі ці судові процеси повністю заблоковані. А це породжує правову невизначеність, фейки, маніпуляції.

Розуміючи необхідність дотримання при кримінальному переслідуванні in absentia права особи на доступ до правосуддя, тим не менш наполягаємо, що запобіжником від його порушення може бути не лише Інтерпол. Доведена поза розумним сумнівом обізнаність особи про її кримінальне переслідування – також достатній запобіжник проти порушення прав підозрюваних. 

У справі про розстріли на Інститутській обвинувачені втекли від правосуддя вже з лави підсудних. Тобто вони точно знали про те, що є підсудними, знали, в чому обвинувачуються, мали і мають досі всі можливості брати участь в суді. Тим не менше – за чинного законодавства цей і багато аналогічних процесів заблоковано.

Вихід – терміново проголосувати відповідні зміни до ст. 323 КПК – щодо можливості заочного судового розгляду в ситуації, коли доведено, що  особа знає про своє кримінальне  переслідування. 

Як суб’єктів законодавчої ініціативи, згідно зі ст. 93 Конституції,

ПРОСИМО ВАС:

– розблокувати заочні судові процеси щодо обвинувачених у справах Майдану, які втекли від правосуддя, а також у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні з Російською Федерацією, для чого:

– в найкоротший строк зареєструвати і прийняти законопроєкт про зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які дозволять судовий розгляд in absentia без здійснення процедури міжнародного розшуку, щодо осіб, яким достеменно відомо про кримінальне переслідування

ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”

Адвокатська дорадча група

Медійна ініціатива за права людини

Правозахисний центр ДІЯ

ГО “ВГО “ОПІРОРГ”

Центр прав людини ZMINA

Восток SOS

Центр громадянських свобод

Фундація DEJURE

ГО “Центр розвитку та демократії”

Правозахисна ініціатива

ВГО “Автомайдан”

Share