Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 1507935892-9071.jpg

Волонтери та волонтерські організації роблять величезний внесок у вирішення соціальних проблем України, заощаджуючи бюджетні ресурси. З метою збільшення обсягів волонтерської допомоги та запровадження кращих міжнародних волонтерських практик, організації громадянського суспільства залучають до своєї діяльності українських та іноземних волонтерів.

Задля розвитку волонтерського руху в Україні, зміни у чинному законодавстві про волонтерську діяльність в Україні не повинні обмежувати громадські організації та установи залучати іноземців та осіб без громадянства на території України або ускладнювати такий порядок.

До порядку денного шостої сесії 6 жовтня 2021 року Верховної Ради України включенопроєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності” № 4521. Змінами передбачено:

Ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів.

Наразі процес залучення громадськими організаціями та установами волонтера-іноземця та особи без громадянства несе повідомчий характер. Однак, законопроєктом передбачено отримання організаціями відповідного дозволу у Мінсоцполітики. Також проєктом збільшено перелік документів, які є обов’язковими для надання громадською організацією для включення до переліку організацій, що мають право залучати іноземців та осіб без громадянства. Крім того, встановлюється вимога укладення із волонтером-іноземцем договору про провадження волонтерської діяльності та подання до Мінсоцполітики завіреної копії дозволу іноземця та особи без громадянства на обробку його персональних даних. Загалом, запропоновані зміни суттєво посилюють бюрократичне навантаження на громадські організації та установи, що залучають до волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства.

Ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів релігійними організаціями.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності” основний вид економічної діяльності релігійної організації визначається за кодом 94.91 “Діяльність релігійних організацій”. Законопроєкт передбачає, що право залучати іноземців та осіб без громадянства мають виключно неприбуткові організації, що провадять діяльність за кодами 88.99 “Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у.” та 94.99 “Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.”. Це означає, що релігійні організації будуть обмежені в можливостях залучати іноземних волонтерів.

Тривалий процес залучення іноземних волонтерів.

Згідно законопроєкту громадські організації та установи мають подати заяву до Мінсоцполітики про залучення кожного іноземця та кожної особи без громадянства не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати залучення. Волонтер-кандидат має перебувати за межами України. Ця процедура не дозволяє оперативно та своєчасно залучати додаткові ресурси для надання термінової волонтерської допомоги.

Відсутність можливості оскарження відмови в залученні іноземного волонтера.

Якщо громадською організацією, установою подано заяву про залучення волонтера-іноземця та отримано відмову після перевірки відомостей правоохоронними органами, процесу оскарження таких відмов у Мінсоцполітики законопроєктом не передбачено. Процедура оскарження відмови залучення іноземних волонтерів та осіб без громадянства у судовому порядку потребує від громадських організацій та установ додаткових часових і фінансових ресурсів.

Подвійна перевірка іноземців та осіб без громадянства, які вже перебувають на території України і бажають долучитися до волонтерської діяльності.

Законопроєктом пропонується перевіряти іноземців та осіб без громадянства, які вже знаходяться на території України й бажають долучитися до впровадження волонтерської діяльності. Планується використовувати той самий порядок перевірки, передбачений для іноземних волонтерів та осіб без громадянства, яким необхідна посвідка на тимчасове проживання в Україні. Враховуючи те, що законопроєкт покликаний перешкоджати безпідставному отриманню іноземцями та особами без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні, додаткова перевірка відомостей про осіб, що вже перебувають в Україні, є невиправданими витратами ресурсів правоохоронних органів та спричинить неможливість оперативного залучення таких осіб до волонтерства.

Неефективний механізм підтвердження доброчесного волонтерства.

Законопроєктом передбачено право Мінсоцполітики звертатись до отримувачів волонтерської допомоги з метою перевірки фактів її надання іноземцем, особою без громадянства. У разі непідтвердження такої інформації, громадську організацію або установу буде позбавлено можливостей залучати іноземних волонтерів. Не враховано той факт, що, наприклад, при наданні першої медичної (долікарської) допомоги при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, під час масових спортивних і культурних заходів, участі у розподілі гуманітарної допомоги ідентифікація особи-волонтера отримувачем допомоги може бути ускладнена або неможлива. Це створює ризики формальних перевірок та безпідставного виключення з переліку організацій та установ, що залучають іноземців, осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності на території України.

Законопроєкт не запобігає неконтрольованій трудовій міграції.

Протидія незаконній міграції, у тому числі перевірка інформації, яка є підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання, не є завданням Мінсоцполітики, а належить до виключної компетенції Державної міграційної служби України. Використання існуючих правових інструментів, зокрема передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 322, дозволяє регулювати порядок перебування на території України іноземців та осіб без громадянства шляхом видачі та скасування посвідки на тимчасове проживання. Відповідно, законодавство про волонтерську діяльність не може розглядатись як форма контролю за незаконним отриманням посвідок на тимчасове проживання.

Висновок

Ідея правового врегулювання волонтерської діяльності в Україні потребує ретельного вивчення особливостей вітчизняної практики та опрацювання питання імплементації кращих європейських практик волонтерства одночасно із проведенням попереднього інклюзивного діалогу щодо принципів та юридичних механізмів такого врегулювання з усіма зацікавленими сторонами.

Позиція організацій громадянського суспільства сформована за підсумками експертного обговорення законопроєкту № 4521, яке було проведено 26 квітня 2021 року Центром демократії та верховенства права та Українським незалежним центром політичних досліджень в рамках проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”.

Зважаючи на загрози, які несе законопроєкт щодо залучення громадськими організаціями та установами іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності, закликаємо народних депутатів України не підтримувати проєкт Закону України № 4521 “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності”.

Просимо приєднуватися до Позиції, підписавши через форму тут.