Порадник Восток SOS: Що робити, якщо Вас затримує поліція?

Над текстом працювали Михайло Лебедь та Даніїл Попков

Що робити, якщо Вас затримує поліція?

1. З поліцією рекомендується спілкуватися ввічливо. Задля налагодження діалогу рекомендується мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і не приховувати його від правоохоронців.
   
   Відсутність такого документу може бути законною підставою для затримання на підконтрольних українському урядові частинах Донецької та Луганської областей в рамках особливого правового порядку Операції об’єднаних сил (п. 3 ч. 6 ст. 12 Закону «Про особливості державної політики із забезпечення  державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»), на державному кордоні, прикордонних територіях, районах проведення антитерористичних операцій.
   
2. Запитайте поліцейського, чи Вас дійсно хочуть саме затримати, а не «запросити у відділок». Ви можете відмовитися від участі в поліцейському опитуванні, в тому числі якщо поліцейський запросив Вас для цього до поліцейського приміщення (ст. 33 Закону «Про Національну поліцію»). 
   
   
3. Дізнайтеся причину та підстави Вашого затримання. Під час затримання поліція зобов’язана повідомити Вас про причини затримання, а також довести до Вашого відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовується затримання (ч. 2 ст. 31 Закону «Про Національну поліцію»).
   
   Наприклад, людину можуть затримати під час або після вчинення адміністративного правопорушення (ст. 260 КУпАП), під час замаху або після вчинення кримінального правопорушення (ст.ст. 207, 208 КПК). Поліція також може зупинити транспортний засіб у низці визначених підстав (ч. 1 і ч. 2 ст. 35 Закону «Про Національну поліцію»), а також зобов’язана поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 3 ст. 35 Закону «Про Національну поліцію»).
   
   
4. Наполегливо вимагайте від поліцейського обґрунтування підстав для Вашого затримання. Пам’ятайте, що законність вимог і розпоряджень поліцейського потрібно ще довести, а кожен поліцейський зобов’язаний знати закони та інші нормативно-правові акти, що визначають його повноваження і посадові обов’язки (п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
   
   
5. Якщо Вас звинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, запропонуйте поліції скласти протокол про правопорушення на місці розмови без затримання і подальшого доставлення в приміщення поліції. Кодекс про адмінправопорушення допускає таку можливість (ст.ст. 258-260 КУпАП).
   
   
6. Якщо Ви дійсно не вчиняли адміністративне правопорушення, то напишіть в протоколі про адмінправопорушення «жодного правопорушення не вчиняв/ла», і вкажіть імена Ваших свідків та їх контактні дані (ст. 256 КУпАП). Потім це допоможе при оскарженні в суді, зокрема полегшить виклик свідків до суду. Якщо поліція внесла в протокол викривлені відомості, опишіть як відбувалось насправді. Закресліть порожні місця в протоколі, щоб унеможливити внесення додаткової інформації після того, як Ви поставите свій підпис.
   
   Якщо поліція Вас затримує, то зобов’язана скласти ще один протокол – про адміністративне затримання (ст. 261 КУпАП). Перевірте, чи в обох протоколах правильно вказані мотиви затримання, суть адмінправопорушення та норма акту, який передбачає відповідальність за скоєне правопорушення. 
   
   
7. Перевірте, чи в протоколі про адмінзатримання вірно вказаний час початку затримання. Відлік часу утримання рахується з моменту фактичного затримання людини, (ч. 2 ст. 37 Закону «Про Національну поліцію»), а початком затримання вважається момент, коли через підкорення наказу або в наслідок застосування сили особа змушена залишатися поряд з правоохоронцем або у визначеному ним приміщенні (ст. 209 КПК). Адміністративне затримання має тривати не більш як три години (ч. 1 ст. 263 КУпАП). 
   
   
8. Поліцейські заходи примусу мають бути законними і пропорційними навіть якщо неможливо уникнути застосування сили (ст. 29 «Про Національну поліцію»). Застосована поліцією сила має зводити до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян.
   
   Присутність поряд якомога більшої кількості свідків, а також фіксація подій на відео є основними запобіжниками від можливих протизаконних дій та некоректної поведінки з боку правоохоронців. Законодавство України не забороняє фіксувати дії поліції на відео або аудіо (ст. 34 Конституції, ст. 9 Закону «Про Національну поліцію»).
   
   
9. По можливості зафіксуйте усю можливу інформацію про поліцейських, які Вас затримують, з метою їх подальшої ідентифікації. Передайте її своїм рідним і близьким разом з інформацією про управління, відділ, відділення поліції, куди Вас збираються доставити. Поліцейський при спілкуванні з Вами зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на Вашу вимогу службове посвідчення так, щоб Ви могли розгледіти викладену в ньому інформацією (ч. 3 ст. 18 Закону «Про Національну поліцію»). Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак з номером. В поліцейських-спецпризначенців номер нагрудного знака має бути додатково зазначений на однострої і шоломі (ч. 3 ст. 20 Закону «Про Національну поліцію»). Можливі виключення з цих правил – під час негласних слідчих (розшукових) дій та інших завдань поліції в режимі секретності. 
   
   
10. Ваш телефон може бути вилучений поліцією лише у випадку, якщо є обґрунтована підозра, що Ви його вкрали, або він є знаряддям правопорушення. Навіть якщо Ваш телефон вилучила поліція, про Ваше місце перебування все одно мають бути негайно повідомлені Ваші родичі та інші особи за Вашим вибором, а також державні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ст. 261 КУпАП, ст.ст. 12, 42, 223 КПК, Постанова КМУ № 1363 від 28.11.2011). Повідомте про Ваше затримання найбільшій кількості людей, які можуть Вам допомогти.
    
    
11. Вашим друзям і знайомим варто телефонувати у відповідне управління, відділ чи відділення поліції та питати про підставу Вашого затримання, і чи Вас там не катують. Варто також влаштувати мітинг біля місця утримання затриманого. Увага до затриманих з боку суспільства – найкращий запобіжник від зловживань з боку правоохоронців. 
    
    
12. Якщо Ви вважаєте, що Ваші права були порушені, обов’язково напишіть заяву про це до центрів надання безоплатної правової допомоги або правоохоронних органів (див. посилання на необхідні номери телефонів нижче), у якій вимагайте розслідування та покарання винних. Проконтролюйте, аби Ваша заява була зареєстрована. Звертайтеся за допомогою до профільних правозахисних організацій та журналістів. 
    
    Пам’ятайте, строк Вашого затримання з метою складення протоколів не повинен перевищувати три години. Якщо затримання триває довше, вимагайте залучення адвоката.

Корисні ресурси:

• Координаційний центр з надання правової допомоги при Міністерстві юстиції – https://www.legalaid.gov.ua 
• Територіальні управління Державного бюро розслідувань – https://dbr.gov.ua/teritorialni-upravlinna
• Контакти Генеральної прокуратури України – https://www.gp.gov.ua/ua/contacts 
• Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України – https://www.npu.gov.ua/konataktu.html#panel-3-2
• Контакти Національного антикорупційного бюро України – https://nabu.gov.ua/kontakty 
• Правозахисна «гаряча лінія» по виявленню випадків незаконних дій українських силовиків в Донецькій та Луганській областях – (099) 297-64-36
• Завантажте на телефон «Порадник «Поліція під контролем»: http://policeundercontrol.org
• Підпишіться на Telegram-бота ipLex (https://t.me/iplexbot) на своєму телефоні для миттєвого доступу до всіх статей КУпАП, ККУ та Конституції.

Восток SOS – Допомагаємо разом!