З 24 по 29 липня 2020 року німецька громадська організація DRA спільно з благодійним фондом Восток SOS провели чергову міжнародну моніторингову місію на схід України: в райони, постраждалі від бойових дій, зокрема, в населені пункти, розташовані безпосередньо на лінії зіткнення.

У місії взяли участь експерти з п’яти країн: Костянтин Реуцький, виконавчий директор Благодійного фонду Восток SOS (Україна), Юлія Красільникова, голова правління БФ Восток SOS (Україна), Євген Васильєв, координатор програм моніторингу та документування порушень прав людини БФ Восток SOS (Україна ), Петро Андрусечко, журналіст «Газети Виборчої» (Польща), Івар Дале, експерт Норвезького гельсінського комітету (Норвегія), Андреас Умланд, експерт Українського інституту майбутнього (Німеччина) і Григорій Фролов, віце-президент Фонду «Вільна Росія» (Росія).

Завданням місії було дослідити політику безпеки і соціально-економічну ситуацію в зоні збройного конфлікту, зокрема, обстріли населених пунктів, наслідки пандемії Covid-19, проблеми перетину лінії розмежування, хід реформи децентралізації в регіоні, що постраждав під час військового конфлікту і настрої населення напередодні місцевих виборів, запланованих в Україні на 25 жовтня 2020 року.

Висновки та рекомендації моніторингової місії

  1. Збереження військово-цивільних адміністрацій виправдано до повного усунення загрози відновлення бойових дій. У 2014-2015 роках більшість органів місцевого самоврядування продемонстрували нездатність забезпечувати базові потреби місцевих громад в умовах інтенсивних бойових дій, що стало причиною зростання кількості жертв серед цивільного населення районів, постраждалих від збройного конфлікту. Цілий ряд факторів вказує на те, що ризик відновлення повномасштабних бойових дій в Луганській і Донецькій областях досі зберігається. І в цьому випадку ВЦА будуть набагато більш ефективним інструментом життєзабезпечення громад, ніж органи місцевого самоврядування.
  2. Разом з тим, інститут військово-цивільних адміністрацій потребує реформування. Написаний у 2015 році закон про ВЦА зробив процедуру формування ВЦА вкрай непрозорою, не залишив для представників місцевих громад механізмів громадського контролю за діяльністю адміністрацій. Для приведення інституту ВЦА в більш ефективну площину, законодавцю слід передбачити механізми впливу місцевих громад на вибір глави і ключових співробітників військово-цивільних адміністрацій, а також дати можливість оцінювати компетенції і рівень доброчесності претендентів, брати участь у прийнятті рішень в інтересах місцевої громади. Очільниками військово-цивільних адміністрацій нерідко призначають осіб, які не мають досвіду адміністративної роботи і держава досі не запропонувало дієву систему навчання та перекваліфікації голів і ключових співробітників ВЦА. Уряду слід в стислі терміни розробити і впровадити такі освітні програми.
  3. Економічне відродження регіону не буде можливим без створення умов для залучення інвестицій. Досвід останніх шести років переконує нас в тому, що залучити інвестиції в охоплений війною регіон, не створивши особливого середовища, практично неможливо. Уряду України необхідно запропонувати виважену політику компенсації ризиків, пов’язаних з військовими діями, для потенційних внутрішніх і міжнародних інвесторів. Такими кроками може бути створення Вільної економічної зони або інші моделі зниження податкового тягаря для тих суб’єктів господарювання, які готові ризикнути та інвестувати свої капітали в постраждалий від війни регіон. При цьому важливо передбачити механізми, які створять рівні умови для всіх добропорядних учасників ринку і дозволять уникнути створення штучних преференцій для зрощених монополій.
  4. Військові дії тривають навіть під час чергового “повного і всеосяжного перемир’я”. У перші дні після проголошення перемир’я моніторингова група зафіксувала факти порушень режиму припинення вогню з боку незаконних збройних формувань, контрольованих РФ, в Авдіївці та Мар’їнці. У результаті одного з обстрілів з боку непідконтрольної українському уряду території отримав поранення житель Мар’їнки. У наступні 4 місяці тільки спеціальної моніторингової місією ОБСЄ було зафіксовано понад 2000 фактів порушення режиму припинення вогню. Троє українських військовослужбовців в результаті атак з боку неподконтпольной території були вбиті і ще 11 – поранені.
  5. Російська Федерація використовує “Мінський процес” для політичного тиску на Україну і відволікання уваги світової спільноти від головної причини конфлікту – її гібридної агресії на сході України і в Криму. Тому політика безпеки в регіоні конфлікту не повинна повністю повторювати наратив, нав’язуваний урядом РФ. Не відмовляючись від спроб встановити мир і окремих дій для реалізації цієї стратегії, українському уряду не слід віддавати Росії стратегічну ініціативу, не слід послабляти позиції сил “Операції об’єднаних сил” в Луганській і Донецькій областях, не слід ігнорувати факти порушення мирних домовленостей незаконними збройними формуваннями, контрольованими Російською Федерацією.

Ознайомитися із повним звітом за результатами моніторингової місії у Донецьку та Луганську області можна українською, російською та англійською мовами.

Share