5 квітня Восток SOS організував дискусію щодо загострення ситуації на Донбасі: Ескалація з боку Росії: черговий шантаж Європи чи підготовка повномасштабного вторгнення? У ході онлайн-зустрічі представники Восток SOS разом з колегами презентували попередні підсумки березневої моніторингової місії та спробували дати відповіді на такі запитання: 

◾Що відбувається на лінії розмежування та чому про це важливо говорити? 

◾ Як загострення висвітлюють в російських ЗМІ та що це може означати? 

◾Який сценарій відпрацьовує Росія? Це черговий шантаж Європи чи підготовка повномасштабного вторгнення? 

◾Про що свідчить розмова Меркель та Макрона із Путіним про Україну без її участі?

Участь в дискусії взяли:

Костянтин Рєуцький, виконавчий директор БФ «Восток SOS».

Євген Васильєв, координатор моніторингового напрямку БФ «Восток SOS».

Олександр Махов,  учасник АТО, воєнний кореспондент. 

Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи”.

Дмитро Золотухін, викладач національного університету “Києво Могилянська академія” та ексзаступник міністра інформаційної політики.

На початку дискусії виконавчий директор Восток SOS Костянтин Рєуцький відзначив, що публічно підняти тему ескалації на фронті змусило задовге ігнорування теми більшістю журналістів. У ЗМІ говорити про загострення почали у березні тоді як збільшення кількості обстрілів почали фіксувати вже у січні. 

“До початку 2021 року були лише поодинокі порушення, а от з початку року ми спостерігаємо ескалацію з боку російських проксі. Кількість обстрілів систематично зростала і зараз, власне, за інформацією тієї ж СММ ОБСЄ вдесятеро зараз перевищена кількість обстрілів порівняно з серпнем минулого року. Крім того, кількість загиблих українських бійців збільшилася вшестеро. Тобто якщо за всі попередні місяці перемир’я загинули 6 військових, то зараз ця цифра сягнула вже 24. Так само з’явилися загиблі з числа місцевих жителів. У лютому унаслідок дистанційного мінування загинув житель населеного пункту Золоте, все більше потраплянь ми спостерігаємо по житлових масивах, що особисто мене дуже насторожує. Перші два місяця ми продовжували ще приховувати частину обстрілів з боку російських проксі, тоді як у “ЗМІ” на окупованих територіях вже почали накручувати  антиукраїнську істерію. Ми спостерігали вже у січні та на початку лютого “вкиди” про нібито зростаючу активність української армії поблизу лінії розмежування. Уже тоді почалося “накачування” спочатку жителів ОРДЛО, а потім і росіян інформацією про те, що Україна готує збройні провокації і широкий наступ на території так званих республік. Також мене турбує те, що з початку року оголошена мобілізація в ОРДЛО і заяви Пушиліна, наприклад, що йому обривають телефон російські добровольці, які тисячами хочуть їхати захищати російськомовне населення на Донбас. Усе це дуже нагадує події початку зими 2015 року, коли так званою загальною мобілізацією і нібито масовим заїздом російських добровольців прикрили введення на окуповані території достатньо великої кількості російських регулярних військ”, – каже виконавчий директор Восток SOS Костянтин Рєуцький. 

Така активність російських та підконтрольних НЗФ ЗМІ і змусила пильніше стежити за ситуацією на фронті. Зокрема, на початку березня команда Восток SOS зібрала інформацію стосовно ситуації з обстрілами поблизу населених пунктів вздовж лінії розмежування. Ознайомитися зі звітом можна за посиланням. 

Окрім цього, з 22 по 28 березня команда Восток SOS разом з колегами з Британії та Німеччини із моніторинговою місією проїхали вздовж лінії розмежування, аби зрозуміти ситуацію на фронті. Попередньо і військові, і цивільні, з якими вдалося поспілкуватися під час візиту, відзначають збільшення кількості обстрілів від початку 2021 року, зазначив координатор моніторингового напрямку Восток SOS Євген Васильєв:

Останнім часом місцеві відмічають, що обстрілів не тільки стало більше, а і відбуватися вони почали не тільки у вечірній та нічний час, а і вдень. Про це нам говорили у Золотому. Також під час моніторингу ми отримали інформацію про обстріл з важкої артилерії, які не увійшли до зведення ООС. Ідеться про про обстріл 25 березня, котрий відбувся вночі у районі населених пунктів Золоте-4 та Оріхове. Це не єдиний, звісно, обстріл, який не увійшов.  

Загалом, я б відзначив, що зараз є три локальні загострення – це Золоте, Південні і Шуми, Водяне та Широкине. Там зараз більше всього фіксують обстріли – це  і за нашими даними, і за даними СЦКК та ОБСЄ”. 

Воєнний кореспондент та колишній військовий Олександр Махов зазначив що буває у відрядженнях на Донбасі щомісяця та також може відзначити зростання активності бойовиків.

“Під час мого останнього відрядження українськими військовими був захоплений російський безпілотник. І є припущення, що ще БПЛА ФСБ Росії. Це сталося біля Мар’їнки і це прямий доказ російської присутності на Донбасі.Є підозри також, що розвідка безпілотниками не закінчувалася, попри те, що згідно умов перемир’я, вона була заборонена. Щодо роботи журналістів на фронті, то їх зменшення спостерігалося, насправді, ще року з 2016, коли не було вже таких масових бойових дій по всій лінії фронту.  Тобто переважна більшість журналістів перейшли у такий формат, що приїздять на Донбас, коли є якась конкретна тема, як то розведення військ чи обмін полоненими. І от зараз також почали приїздити через збільшення кількості обстрілів і збільшення, в першу чергу, кількості загиблих і поранених. 

Щодо загострення і частих обстрілів на ділянках, які назвав Євген, Шуми та Південне – то треба розуміти, що на фронті є райони, де обстріли фактично не вщухають ніколи, оскільки дуже близько розташовані позиції  українських військових та бойовиків (буквально в межах одного кілометра)”, – відзначає журналіст та ексвійськовий Олександр Махов. 

Прокоментував Олександр Махов і те, що деякі обстріли, навіть з важкої артилерії, не потрапляють у сведення ООС. На його думку, це не навмисне приховування:

У 2015 році, до прикладу, до зведення потрапляв кожен постріл з кулемета. А зараз, під час останнього перемир’я, кокли штаб подавав повну відсутніть обстрілів, а нам військові на передовій хлопці показували відео та розповідали, що по них стріляли з автоматів. Тут от виникає питання: “Чи вважати обстріл з автомата прицільним?” І тоді, відповідно, реагувати на нього, фіксувати і передавати чи ніяк не реагувати. Так само РПГ може прилетіти і розірватися десь в “сірій зоні”, то вважати це обстрілом позицій чи ні?”.

Ескалація на фронті підкріплюється також і підвищеним інтересом до України та зокрема Донбасу російських ЗМІ, відзначив під час дискусії викладач НАУКМА та ексзаступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін: 

Помітно, що у програмах Кисельова, Соловйова та Скабєєвої, тобто в  токшоу, які мають Росії найбільші рейтинги почали частіше говорити про Україну. Вони десь з початку березня почали дуже агресивно відноситися до тематики України. До прикладу, зараз Кисельов майже в кожній своїй передачі вставляє сюжет про Зеленського. Стратегічно змінилася риторика, вона стала набагато більш агресивною. Це відбувається вже декілька тижнів. Фактично ескалацію ми спостерігаємо з середини січня, коли закінчилися новорічні свята і поволі почалася ескалація. Вона, звичайно, не може проходити сама по собі. Фактично зміна політики в медіа, означає і зміну бачення на топових рівнях. І от подібні ситуації, як з дитиною, вони вигадуватимуть та використовуватимуть як Сasus belli – тобто формальний привід для оголошення війни”. 

Та попри це політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна вважає, що розгортання сценарію із повномасштабним вторгненням малоймовірне. 

Складно говорити, який сценарій нині обере Росія, але ми можемо принаймні проаналізувати, які вони можуть бути. Якщо говорити про повномасштабне вторгнення, те, що зараз найбільше, напевно, обговорюється у ЗМІ та підігрівається в російських і сепаратистських медіа і реальними переміщеннями російської військової техніки до Криму і вздовж російсько-українського кордону, то давайте  поглянемо нам це з точки зору того, чого таким чином РФ може добитися і чи, власне, ця ціна, яку їй треба буде заплатити за наступальну операцію на якомусь з напрямків, чи вона отримує якісь порівнювані з витратами бонуси? Як на мене серйозна наступала операція та пряма агресія є не надто виправданим сценарієм для Російської Федерації. Я більше схиляюся, попри скупчення військової техніки і нагнітання ситуації, до відновлення позиційної гарячої війни, але без спроб рейозних проривів лінії розмежування на Донбасі і на інших напрямках. Усе це робиться дуже відверто і це додає фактично вагомості версії про шантаж без наміру реально імплементувати чергову хвилю прямих наступальних операцій за зразком 2014-2015 років. Ми не можемо, звичайно, бути впевненими, що Росія цього не зробить, але підкріплює цю версію і той факт, що РФ зараз має досить напружені відносини із Заходом. Тобто навіть якщо порівнювати динаміку їх відносин за останні кілька років, зараз напруга серйозно зросла. Це пов’язано і зі зміною риторики Вашингтону і з претензіями Європейського союзу до того, що відбувається всередині самої Росії”.

Повністю дискусію можна переглянути у відео.

Share