Якщо ви хочете підтримати звернення – надсилайте підписи на елетрону адресу: [email protected]

Президенту України

Петру Порошенко

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Президенте!

24 грудня 2015 року Парламентом були проголосовані за основу та в цілому законопроекти №3628 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики)” та №3629 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства)”.

Вказані законопроекти передбачають внесення змін до 39 законів України, що відносяться до різних сфер суспільного життя, а самі законопроекти було подано Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2015 року. Відповідно, норми одного законопроекту не могли розглядатись єдиним профільним комітетом, адже потребують реакції та експертизи.  В такому режимі не всі комітети, що долучені до розгляду законопроекту, змогли підготувати свої висновки. Не дивлячись на той факт, що підняті питання потребували широкого обговорення, бо прямо стосуються громадян та реалізації їхніх прав, при розгляді законопроектів така можливість була виключена.

Не дивлячись на той факт, що метою, зазначеною у пояснювальних записках до законопроектів, є “створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики»  та “оптимізації видатків бюджету і узгодження норм Бюджетного кодексу України зі змінами до галузевого та податкового законодавства”, ці законопроекти зачіпають важливу частину суспільних відносин – право на приватність.

В законопроекті №3629 вказано: “Установити, що під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Міністерство фінансів України має право отримувати інформацію, що містить ­­банківську таємницю, персональні дані. Для отримання та обробки таких персональних даних Міністерство фінансів України не потребує отримання на це згоди фізичних осіб, якщо таку згоду надано іншому центральному органу виконавчої влади під час подання такої інформації.”

Законопроектом №3628 передбачено: “Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

10) центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання  соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їх ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операції та залишки за ними. У випадку нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на  сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства».

Не дивлячись на те, що норми щодо розкриття банківської таємниці та персональних даних отримали негативний висновок Головного науково-експертного управління, законопроекти були проголосовані Верховною Радою України майже без обговорення.

Ми, представники громадськості, звертаємо Вашу увагу, що недоторканість особистого життя, а також питання розповсюдження персональних даних у національному законодавстві захищено не тільки профільним законом “Про захист персональних даних”, а й ст.32 Конституції України, відповідно до якої “не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.  Загальна абстрактна мета на кшталт “стабілізація фінансового стану країни” не може бути легітимною метою жорсткого та протиправного обмеження права на приватність, тим більше – розкриття банківської таємниці та доступу до персональних даних особи без її згоди.

Відповідні норми законопроектів №3628 та №3629 протирічать й міжнародним зобов’язанням України, а саме Європейській Конвенції про захист прав людини та основних свобод,  та Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних.

Так, відповідно до Статті 8  Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,  “1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”.

У вказаних законопроектах:

  1. На Міністерство фінансів покладається невластиві згідно з положенням про цей центральний орган виконавчої влади (далі –  ЦОВВ) функції, а саме – моніторинг соціальних виплат і нарахувань їх фізичним особам.
  2. Чітко не визначений перелік органів влади, котрі можуть отримувати інформацію, що належить до банківської таємниці.
  3. Щодо кожного такого органу з переліку має стояти мета та підстава отримання такої інформації, що повинні бути обґрунтовані.
  4. Такі дії можуть бути обґрунтовані тільки для розслідування злочинів правоохоронними органами чи розслідування махінацій з отриманням субсидій чи інших допомог, котрі залежать від розміру доходів особи.
  5. Не обґрунтована потреба порушувати банківську таємницю та мати доступ до персональних даних осіб, чиї виплати не залежать від розміру доходів, а саме отримувачів заробітної плати, пенсій і деяких видів соціальних виплат (за інвалідністю, по народженню дитини тощо).
  6. Не визначено, до яких саме персональних даних можуть мати доступ органи влади.
  7. Законопроектами не визначено, куди збирається, ким обробляється, як зберігається і на які цілі може бути використана інформація, що отримана органом влади.
  8. Законопроектами передбачена обробка персональних даних без надання згоди на це фізичних осіб, що суперечить національному законодавству в сфері захисту персональних даних.

Важливо також відмітити й процедурні порушення,  пов’язані із прийняттям законопроектів всупереч положенням Регламенту Верховної Ради України, а саме:

  1. Законопроекти №3628, №3629 було зареєстровано 11 грудня 2015 року, остаточні висновки профільних комітетів вказані законопроекти отримали 24 грудня 2015, в той ж день були проголосовані депутатами ВР України за основу та в цілому. Однак, п.2 ст. 96 Регламенту ВР України вказує “питання про включення законопроекту до порядку денного сесії розглядається Верховною Радою протягом 30 днів після ухвалення висновку головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії, але не раніше ніж через два дні після надання народним депутатам висновку головного комітету (або тимчасової спеціальної комісії у разі її створення), висновків інших комітетів”. Тож, вказані законопроекти були проголосовані без дотримання дводенного терміну.
  2. Законопроекти №3628, №3629 було прийнято в цілому, не дивлячись на зауваження Головного науково експертного управління, що суперечить вимогам п.4 статті 102 Регламенту ВР України – “за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб’єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради”. У випадку розгляду вказаних законопроектів ГНЕУ висловило зауваження по даних законопроектах, що відзначається у картці законопроекту, не всі комітети мали змогу подати звої зауваження, через скорочені розгляд законопроекту в порушення Регламенту раніше.

Шановний пане Президенте! Жодна європейська країна не має подібного “недемократичного” нормативного регулювання питання доступу до банківської таємниці чи персональних даних особи, а відтак положення  національного законодавства, частиною якого стануть прийняті Верховною Радою України законопроекти №3628 та №3629, вказують на неготовність держави бути частиною європейської спільноти, де цінність права на приватність є дійсно вагомою. Розуміючи важливість дотримання національного та міжнародного законодавства в сфері захисту персональних даних, права на приватність особи, звертаємо Вашу увагу на необхідність термінового виправлення цієї ситуації.

На підставі вищенаведеного, ми просимо ветувати законопроект №3628 та №3629 із пропозиціями виключити положення, що стосуються доступу до банківськї таємниці та персональних даних.

28/12/2015

 

Юлія Галаган, координатор Ресурсного Центру для допомоги вимушеним переселенцям

Олександр Галкін, Президент ВБФ “Право на захист”

Мрідула Гош, Східно-Європейський Інститут Розвитку

Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-SOS”

Денис Кобзін, Андрій Черноусов, Светлана Щербань, Марія Колоколова,  ГО “Харківський інститут соціальних досліджень”

Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини

Костянтин Рєуцький, ГО “Інформатор”

Тетяна Рихтун, ГО “IPC Севастополь”

Василь Романюк, Посольство Швеції

Світлана Тарабанова, Правозахисний центр “Поступ”

Таміла Ташева, співзасновниця ГО “КримSOS”

Олександер Шокало, ВГО “Українська Взаємодопомога”