1

Публікуємо аналіз нещодавних змін до законодавства щодо прав переселенців. Олександра Дворецька, координатор правового напрямку Ініціативи “Восток-СОС”, для УП.Життя прокоментувала наслідки введення змін, що стосуються, в тому числі, перевірок місця їх фактичного проживання.

4 березня 2014 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову №79 “Деякі питання оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції”.

Ця Постанова встановлює додатковий контроль за переселенцями зі сторони Державної міграційної служби України (ДМСУ).

Кабмін у своїй логіці контролю за переселенцями дорівнює їх до осіб, що перебувають під адміністративним наглядом, після звільнення з місць позбавлення волі.

При цьому такий контроль встановлюється за тими, хто вчиняє злочин не вперше, чи вчинив тяжкі злочини чи злочини, пов’язані з обігом наркотиків.

Може, хтось подумає, що я перебільшую, але давайте подивимось на суть Постанови №79, що вона передбачає.

Для тих переселенців, хто тільки стає на облік:

– Управління праці та соціального захисту (УПЗСН, від радянського “собэс”) щоденно інформує паспортні столи (територіальні підрозділи ДМСУ) про осіб, що зареєструвалися як переселенці та отримали відповідну довідку;

– Особа, що отримала таку довідку, повинна сходити в паспортний стіл за місцем фактичного проживання, та повідомити про це. Форма повідомлення прийнятою Постановою не затверджена.

– Працівники паспортного столу в триденний термін перевіряють, чи справді особа проживає по зазначеній у довідці адресі, шляхом відвідування переселенця.

– В разі присутності переселенця – представники паспортного столу проставляють штамп на зворотній стороні довідки.

– В разі відсутності переселенця, робітник паспортного столу повідомляє в цей ж день УПЗСН про те, що особа не проживає за цією адресою.

– УПЗСН, відповідно до цих даних може зняти з обліку відповідну особу.

– Підставою для відновлення на обліку таких осіб є наявність інформації паспортного столу про підтвердження їх фактичного місця проживання. Порядок відновлення обліку, а також, яким чином у паспортного столу з’являється інформація, що підтверджує “фактичне місце проживання” особи, у Постанові не зазначено.

для тих, хто вже перебував на обліку:

– У двомісячний термін зареєстровані раніше переселенці пройдуть таку перевірку ДМСУ – до місця їх фактичного проживання прибуде працівник паспортного столу, міліції, органів соціального захисту населення, органу місцевого самоврядування та перевірить його присутність, проставивши штамп на зворотній стороні у довідці.

– В разі відсутності особи, що перебуває на обліку, їй дадуть 10 днів, для того, щоб звернутися до паспортного столу. Форма звернення та інформування не затверджена.

– Працівники, що проводили перевірку передадуть дані про перебування чи відсутність переселенця до УПЗСНів, яки можуть зняти з обліку, згідно наданим їм даним.

Без штампу територіального підрозділу ДМСУ довідка переселенця вважається недійсною.

Щомісяця, вибірково, але не менш ніж 10% від загальної численності переселенців (а це більше 100 тисяч, станом на 17 лютого, згідно даних Міністерства соціальної політики) будуть перевіряти органи міграційної служби та подавати ці дані до УПЗСНів в одноденний термін, які в свою чергу, можуть зняти переселенців з обліку, через їх відсутність на місці проживання, зазначеного у довідці.

Наскільки зрозуміло, то працівники територіальних підрозділів ДМСУ планують робити перевірки у робочий час, коли переселенці можуть знаходитись на роботі чи навчанні, тож їх перебування вдома неможливе.

– Переселенець, що зареєструвався після 4 березня 2015 року повинен упродовж 3-х днів не покидати місце проживання в очікуванні працівників паспортного столу;

– Переселенець, що зареєструвався до прийняття Постанови не має можливості покинути місце свого фактичного проживання більше, ніж на 10 днів (поїхати на відпочинок, лікування, до родичів, у відрядження тощо);

– Згідно Постанови, переселенця не інформують про зняття з обліку. Переселенцю не надано жодного механізму оскарження зняття його з обліку;

– Переселенця можуть перевіряти раз на місяць і він забов’язаний бути постійно присутнім за місцем фактичного проживання.

Виникає паралель, що в разі призначення судом адміністративного контролю за особами, що звільнилися з місць позбавлення волі, можуть бути застосовані такі заходи:

– Заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

– Заборона перебування у визначених місцях району (міста);

– Заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);

– Реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Так у яких злочинах винні люди, що залишились без дому та вимушені шукати притулок у іншому куточку України? Чому до них застосовуються засоби нагляду, як за злочинцями?

Цікаво, що Уряд у погоні за економією бюджету, робить це за рахунок тих, хто постраждав найбільше та забуває про потребу дотримання прав і свобод своїх громадян, про захист внутрішньо переміщених осіб, про їх соціалізацію та недискримінацію.

Скільки обійдуться Уряду “рейди” міграційної служби по домівках переселенців? Як зміняться черги до паспортних столів?

Хабарі тепер стануть нормою не тільки на блокпостах, але й на зйомних квартирах людей, що потребують підтримки від держави.