Аналіз проекту Положення про державні стипендії Левка Лук’яненка

25 липня 2018 року Президент України підписав Указ № 216/2018 “Про невідкладні заходи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів осіб, незаконно затриманих, утримуваних Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації, звільнених з числа таких осіб, підтримки зазначених осіб та членів їх сімей”.

Згідно підпункту 2 пункту 2 вищевказаного Указу, Кабінету Міністрів України доручається внести у тижневий строк на розгляд Президентові України проект Положення про державні стипендії імені Левка Лук’яненка. У відповіді на запит щодо доступу до публічної інформації, направленого БФ “Восток-SOS”, Секретаріат Кабінету Міністрів України зазначив, що відповідальним за розробку та подання проекту Положення є Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, а закладання бюджету на виплату цієї стипендії в наступні роки є задачею Міністерства фінансів України.

Проект Положення про державні стипендії Левка Лук’яненка, розроблений Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, містить кілька неузгодженостей, які можуть призвести до того, що не всі особи, які зазначені в Указі Президента України № 216/2018 можуть претендувати на отримання такої стипендії, а саме:

Пункт 2 проекту Положення визначає розмір стипендії (три прожиткових мінімуми для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року). Проте в пояснювальній записці не вказано, якими розрахунками керувалися при розробці відповідного Положення і чому розрахунок ведеться від 1 січня 2018 року, хоча відповідно до ЗУ “Про державний бюджет України на 2018 рік”, 1 липня поточного року відбулося збільшення прожиткового мінімуму (з 1762 грн станом на 1 січня до 1841 грн. станом на 1 липня).
Пункт 3 проекту Положення містить термінологію, яка неузгоджена із профільним Законом “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях“ і з текстом самого Указу Президента. Зокрема, мова йде про використання у тексті проекту Положення таких понять як “тимчасово непідконтрольні території Донецької, Луганської області”, “території над якими Російська Федерація здійснює ефективний контроль”. У той же час, відповідно до Закону, ці території є визнані “тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях”. Крім того, в переліку тимчасово окупованих територій, що міститься у пункті 3 проекту Положення, немає міста Севастополь, що визнане тимчасово окупованим відповідно до Закону України “Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
У пункті 3 проекту Положення зазначено, що підставою для здобуття стипендії може бути “активна громадська або політична діяльність”, однак такі затримання та утримання часто відбуваються по відношенню до осіб, що публічно не висловлювали свою громадську або політичну позицію, були військовими або бізнесменами, належали до спільноти, на яку через затримання її представника чиниться тиск.
Пункт 3 проекту Положення передбачає можливість подання клопотання про призначення стипендій громадськими організаціями, у діяльності яких є захист прав і законних інтересів громадян, незаконно затриманих та утримуваних Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації. Але проектом Положення не передбачена така можливість для благодійних організацій, які також можуть здійснювати таку діяльність і на рівні з громадськими організаціями повинні мати право на подання клопотання. До прикладу можна подивитися на роботу таких благодійних фондів, як “Повернись живим”, “Восток-СОС” та ін.
У пункті 5 проекту Положення не чітко виписані документи, які надаються на здобуття стипендії, а також не наведені критерії відбору стипендіатів, в разі, якщо клопотань про призначення стипендії буде більше ніж 100 (а відповідно до проекту Положення, такою є гранична кількість призначених стипендій на рік). Через те, що в проекті Положення відсутні критерії, за якими визначається стипендіат, а кількість стипендій обмежена, з’являється високий ризик того, що через юридичну невизначеність відомостей, які подаються у клопотанні, можуть виникнути суттєві корупційні ризики.
Пункт 8 проекту Положення передбачає процедуру отримання стипендії і у разі, якщо стипендіат особисто не може її отримати, зокрема, через позбавлення особистої свободи. Так, передбачається, що відповідну згоду на звернення родичів, стипендіат повинен надати через адвоката, завірену адвокатом або нотаріусом. Але така можливість відсутня у осіб, які утримуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, де зазвичай відсутня навіть можливість реалізувати право на правовий захист (зокрема, звернення до адвоката). У разі прийняття цього положення особи, що утримуються на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, фактично усуваються від права на отримання і навіть – номінування – на стипендію Левка Лук’яненка. Крім того, у пункті 8 проекту Положення не визначено, чи будуть прийматися документи, завірені адвокатами, що мають російські адвокатські свідотства, адвокатські свідотства що були видані органами окупаційної адміністрації Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Мова таких документів, що є прийнятною також є важливим питанням, яке варто врегулювати.
Пункт 9 проекту Положення передбачає кількість стипендій, які можуть бути призначені на рік – це складає 100 стипендій. Ця кількість стипендій взагалі не обгрунтовується у пояснювальній записці. В той же час, тільки за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні через незаконні утримування пройшло понад трьох тисяч осіб, серед яких є як військові так и цивільні особи. Ще більше 100 осіб перебувають наразі в незаконних місцях позбавлення волі та тимчасово окупованих територіях у Луганській та Донецькій областях, 71 особа знаходиться у в’язницях Російської Федерації та на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя. Створення “конкуренції” серед вищезазначених осіб та їх родичів за стипендії за невизначених критеріїв не буде сприяти досягненню мети заснування стипендії імені Левка Лук’яненка, соціальної реабілітації звільнених та підтримки родичів тих осіб, які ще очікують звільнення.
Пункт 11 проекту Положення містить підстави позбавлення стипендії Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на підставі пропозицій МТОТ. Текст містить доволі абстрактне визначення таких підстав – “якщо у встановленому законодавством порядку підтверджено”, варто замінити “по відношенню до яких є відповідне рішення суду”.
Проект Положення не передбачає процедури верифікації інформації про осіб – кандидатів на стипендії – із відповідними правоохоронними органами. Проте, очевидно, така процедура буде здійснюватись на етапі оцінки клопотань МТОТ, про що варто зазначити у проекті Положення та передбачити строки проведення такої верифікації та обов’язок відповідних органів надати інформацію.
Проект Положення не передбачає строки розгляду клопотань кожною з інстанцій: МТОТ, Кабінетом Міністрів та Президентом України, не зазначено, чи будуть проінформовані особи, які подавали клопотання про результати його розгляду, та хто і на якому етапі таку інформацію повинен надавати і як можливо оскаржити відмову.
В пояснювальній записці до проекту Положення зазначається, що “проект не потребує громадських обговорень”. Вважаємо, що це не є справедливим, як через те, що громадські об’єднання є одними з суб’єктів, які можуть подати клопотання до МінТОТ про стипендіата, так і світова практика залучення організацій родичів осіб, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та на території Російської Федерації. Такі обговорення можна було б оперативно провести на базі МінТОТ.