Селище Камишівка розташоване майже на 50 км. північніше Донецька. Але не зважаючи на віддаленість бойових дій, а також те, що в самому селищі або поблизу його не було боєзіткнень, місцевим живеться не дуже спокійно, бо протягом всього конфлікту вони є постійними слухачами обстрілів від проведення АТО, а як відомо, для артилерії відстані долаються швидко. Тому місцеві мешканці кажуть: “На початку було дуже страшно, та й зараз нічого веселого немає”. Тобто, жителі прифронтової зони просто вже призвичаїлись до того, що десь стріляють. Це як жити біля аеропорта чи залізниці, через якийсь час починаєш ігнорувати гучного сусіда. Тільки на відміну від потягу, міни мають більш невиважену траєкторію.
В селі Камишівка, Селидівської міської ради, розташований психоневрологічний інтернат. Історія закладу розпочалася в післявоєнні роки, коли в селі Скучне Ясинуватського району було збудовано Авдіївський будинок-інтернат. Він проіснував до 1971 року, коли його було перейменовано в Камишівський інтернат.
Наразі в інтернаті проживають 335 підопічних, у 3-4 місних кімнатах, які обладнані усім мінімально необхідним, щоб забезпечити належні умови. Заклад є спільним в гендерному аспекті, тобто в ньому перебувають і чоловіки, і жінки одночасно.
Підопічні забезпечені медичним обслуговуванням та життєво необхідними ліками, а в разі необхідності медичну допомогу надають лікарі Селидівської міської лікарні. Хоча проїхавшись тим, що називають дорогою, можна запросто втратити автівку. Військова техніка, здається просто добила залишки місцевих доріг…
При будинку-інтернаті працює підсобне господарство, завдяки чому підопічні забезпечуються, якоюсь мірою, свіжими продуктами, і мають можливість в рамках призначеної трудотерапії працювати на землі. Для дозвілля підопічних на території функціонують гуртки рукоділля, бібліотека, по вихідним показують фільми. А більшість працівників інтернату є місцевими та живуть поряд – у Камишівці.
На разі, не зважаючи на близькість военних дій, фінансування закладу є більш-менш нормальним і своєчасним, та від допомоги подібні заклади ніколи не відмовляються, особливо це стосується підгузків та інших засобів гігієни.
Саме з цієї причини «Благодійний фонд «Восток-SOS» з гуманітарною допомогою завітав до закладу. Разом з міжнародною організацією «Diakonie Katastrophenhilfe» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту «Покращення умов життя внутрішньо переміщених осіб і населення, яке постраждало від конфлікту в Україні» ми доставили набори продуктів харчування та особистої гігієни для кожного підопічного.
